РІДКІСНІ ВИДИ – ЗБЕРЕГТИ!

 

Саме життя вимагає, щоб кожне лісове господарство гнучко здійснювало свою діяльність, проте з вигодою не лише для суспільства, даного господарства, а й лісу.

На практиці доведено, що вести справи лісорозведення, лісовідновлення, лісокористування по-старому неможливо. Без екологічних обмежень не обійтися.

Кожен ліс має певну екологічну та соціальну цінність. У ньому зростає, гніздиться, проживає безчисленна кількість живих організмів, які мають право на життя, як і людина. Цінність полягає в наявності рідкісних видів, угруповань, місць рекреації, або природніх ресурсів, які використовуються місцевим населенням, ін. Там, де визнано, що така цінність має особливе значення, або є критично важливою, ліс можна визнати особливо цінним для збереження (ОЦЗЛ).

Сертифікація лісового господарства України поряд з іншими вимогами щодо його ведення вимагає виявлення та збереження особливо цінних лісів. Збереження таких лісів – принцип ведення лісового господарства за схемою Лісової Наглядової Ради (FSC). І там, де визнано, що така цінність має особливе значення, ліс можна визнати особливо цінним для збереження (ОЦЗЛ).

Працівниками Летичівського лісового господарства було проведено основні науково-дослідні роботи щодо виявлення локалітетів рідкісних видів рослин і тварин, де виділятимуться ділянки особливо цінних для збереження лісів.

Під час виконання науково-дослідних робіт проведено навчання з працівниками державної лісової охорони господарства у розрізі лісництв щодо польової ідентифікації потенційно можливих видів рідкісної фауни і флори,  що можуть зустрічатися у Летичівських та Деражнянських лісах. Для цього використовувалися описи рідкісних видів та їх кольорові фотографії.

За час роботи  та польового обстеження лісів було визначено цілий ряд рідкісних видів тварин та рослин, до складу яких увійшли такі, що занесені до Червоної книги України. Серед рідкісних тварин у наших лісах зустрічаються: лось, видра річкова, лісовий тхір та мишівка, сірий журавель, чорний лелека, нерозень, малий підорлик, чорний шуліка, лучний лунь, звичайна мідянка, золотий карась, великий дубовий вусач, жук-олень, жук-самітник, красуня-діва, левкоринія білобока та деякі інші регіонально-рідкісні види.

До переліку рідкісних рослин, які потребують охорони, увійшли: зозулині сльози, коручкаморозниковидна та болотяна, дволиста любка та зеленоцвіта, травневі зозульки та мясочервоні, звичайна гніздівка, білосніжний підсніжник, сибірські півники, черепи часті косарики, сон розкритий, лісова лілія, ведмежа цибуля, інші.

Під час дослідних польових робіт визначено місця, де зустрічаються перераховані види в тому чи іншому лісництві. Враховуючи їх властивості та характеристики, було розглянуто головні негативні фактори і загрози у місцях їх проживання.

Окрім рідкісних видів Червоної книги у наших лісах зустрічаються рідкісні рослинні асоціації за участю малого барвінка, плюща, ведмежої цибулі, які представляють Зелену книгу України.

Особлива увага  – ідентифікації рідкісних видів у природі, їх біологічним властивостям, стану популяцій. Запропоновано заходи щодо їх охорони та відтворення. А всі місця знаходжень представників рідкісної фауни і флори підприємства будуть нанесені на карти лісництв.

Після проведення науково-дослідних робіт зроблено і висновки.

1: Важливу роль у збереженні рідкісної лісової фауни і флори у даний час несуть об’єкти природно-заповідного фонду господарства. На їх території відмічено більшість рідкісних видів тварин і рослин. Такі природоохоронні об’єкти можуть тривалий час слугувати особливо цінними захисними ділянками для охорони та збереження біорізноманіття.

2:Ефективними шляхами збереження рідкісних видів можуть стати:

  • Своєчасне виявлення локалітетів рідкісних лісових видів тварин і рослин, їх місць проживання та зростання, анкетування їх лісовою охороною, інших зацікавлених сторін, з місцевого населення;
  • Щорічний моніторинг чисельності популяцій;
  • У місцях порогового перевищення чисельності рідкісних видів – виділення особливо цінних для збереження ділянок лісу з особливим статусом їх охорони та збереження;
  • Розробка природоохоронних програм з охорони та збереження рідкісних видів;
  • Природоохоронні та навчально-виховні заходи серед місцевого населення, зі школярами, ін..

(Консультації з основних завдань науково-дослідних робіт  надав науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГА І.Т.Гулик).